Новини
Розрахунки через «Укрпошту» з використанням Інтернету

Чи потрібно застосовувати РРО при реалізації товарів (послуг) через Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» з використанням мережі Інтернет?
Згідно зі ст. 2 Закону № 265/95-ВР розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а в разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або в разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
У разі якщо фізична особа — споживач, використовуючи мережу Інтернет, замовила товар і розрахунок за нього буде здійснено в місці отримання товару, при доставці такого товару кур’єр зобов’язаний надати розрахунковий документ установленої форми (чек з РРО) та відповідним чином оформлений гарантійний талон. У разі доставки товару може використовуватися РРО за місцем проведення розрахункової операції, тобто портативний РРО, або чек на РРО роздруковується заздалегідь і додається до документів на придбаний товар (накладна-замовлення, гарантійний талон тощо).
Споживач, використовуючи інтернет-сторінки, що містять рекламний текст, лише обирає товар або послугу. У разі використання РРО в чеку зазначаються обов’язкові реквізити, у тому числі назва та код суб’єкта господарювання, адреса магазину, що здійснив реалізацію, тощо, що дає змогу визначити, з ким проведено розрахунки за товари (послуги), та за потреби звернутися з питання обміну.
Суб’єкти господарювання, що використовують рекламні інтернет-сторінки для продажу товарів, робіт (послуг), реєструють РРО на загальних підставах за адресою розміщення таких магазинів, а у разі доставки власною кур’єрською службою — можуть зареєструвати РРО на транспортний засіб, який здійснює доставку.
У разі використання сторонньої кур’єрської служби, що доставляє товари, необхідно передати їй право власності на цей товар. Представник такої служби має видати розрахунковий документ споживачеві на повну суму придбання, враховуючи вартість доставки.
При здійсненні розрахунків між суб’єктом господарювання і споживачем у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку фізичної особи (з використанням платіжної картки), яка отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з накладною, рахунком-фактурою, договором за комунальні послуги, спожиту електроенергію, послуги зв’язку тощо через «Укрпошту» з використанням мережі Інтернет РРО не застосовується.

Продаж профспілкових путівок

Чи потрібно при продажу профспілковою організацією путівок застосовувати РРО?
Розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або у разі повернення товару (відмови від послуги) — оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця (ст. 2 Закону про РРО).
Таким чином, при продажу профспілковою організацією путівок РРО слід використовувати на загальних підставах згідно з вимогами чинного законодавства. Водночас якщо розрахунки за продані путівки здійснюються винятково через банківські установи, РРО застосовувати необов’язково.

Роздрукування Z-звіту

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку другої групи розрахункові операції протягом дня не проводила, проте здійснила операції «службове внесення» та «службова видача». Чи потрібно такому підприємцю наприкінці робочого дня роздруковувати фіскальний звітний чек (Z-звіт)?
Згідно з п. 9 ст. 3 Закону про РРО суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані щоденно друкувати на РРО (за винятком автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Пунктом 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міндоходів України від 28.08.2013 р. № 417, передбачено, що внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків мають реєструватися через РРО з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо такі внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.
Враховуючи вищезазначене, якщо фізичною особою — підприємцем — платником єдиного податку другої групи розрахункові операції протягом дня не проводилися, проте було здійснено операції «службове внесення» та «службова видача», то друкувати фіскальний звітний чек (Z-звіт) наприкінці робочого дня їй необов’язково.

Оплата освітніх послуг у безготівковій формі

*** ТОВ «У» надає фізичним особам послуги у вигляді консультацій і проведення практичних занять з англійської мови, за які фізичні особи сплачують на поточний рахунок підприємства обумовлені угодами кошти через каси банків. Видами діяльності підприємства є 85.59 «Інші види освіти» та 85.60 «Допоміжна діяльність у сфері освіти». Чи потрібно підприємству застосовувати РРО?***
Суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, згідно зі ст. 3 Закону про РРО зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку РК; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції.
Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Нацбанку України від 21.01.2004 р. № 22, визначено, що безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Таким чином, у разі проведення розрахунків між суб’єктами господарювання у безготівковій формі, а саме при перерахуванні коштів з розрахункового рахунку суб’єкта господарювання, який отримує товари, роботи (послуги), на розрахунковий рахунок постачальника товару, робіт (послуг) згідно з рахунком-фактурою, договором тощо РРО не застосовується.

Надання медичних послуг

ТОВ «М» займається наданням медичних послуг виїзними бригадами та медичним обслуговуванням вдома у замовника. Річний обсяг наданих послуг перевищує 200 тис. грн. Чи має право таке підприємство замість РРО застосовувати для даного виду діяльності КОРО та розрахункові квитанції?
У зв’язку зі змінами, внесеними законами України від 28.12.2014 р. № 71-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» та від 01.07.2015 р. № 569-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій» до Закону про РРО, застосування РРО під час надання послуг і отримання та переказу коштів є обов’язковим.
Надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичне обслуговування вдома у замовника відповідно до п. 23 Переліку № 1336 здійснюються без застосування РРО з використанням РК і КОРО.
Водночас під час надання платних медичних послуг виїзними бригадами та медичного обслуговування вдома у замовника у разі перевищення граничного розміру річного обсягу розрахункових операцій — 200 тис. грн. підприємство зобов’язане застосовувати РРО відповідно до Закону про РРО.

Перевищення підприємцем обсягу доходу понад 1 млн. грн.

Фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи перевищила в 2015 р. обсяг доходу 1 млн. грн. Чи потрібно їй застосовувати РРО?
Згідно з п. 296.10 ст. 296 Податкового кодексу України (далі — Податковий кодекс) РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичні особи — підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн. грн. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн. грн. застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, що настає за виникненням такого перевищення, та продовжується в усіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
Отже, у разі перевищення у січні — вересні 2015 р. обсягу доходу понад 1 млн. грн. при здійсненні господарської діяльності фізична особа — підприємець — платник єдиного податку третьої групи з 01.10.2015 р. зобов’язана застосовувати РРО або перейти на використання винятково безготівкових розрахунків.

Чи вважається розрахунковим документом товарний чек

Чи мають право суб’єкти господарювання використовувати товарні чеки? Які обов’язкові реквізити повинен мати товарний чек? У яких випадках товарний чек може бути визнано недійсним або не вважатися розрахунковим документом?
Статтею 2 Закону про РРО визначено, що розрахунковий документ — це документ встановленої форми та змісту (касовий, товарний чеки, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку РРО або заповнений вручну.
Пунктом 15 ст. 3 зазначеного Закону встановлено, що товарні чеки, накладні та інші письмові документи, що засвідчують передання права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні надаватися покупцю таких товарів (послуг) за його вимогою. Оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом про РРО, є правомірним.
Для того щоб товарний чек визнати розрахунковим документом, він має містити обов’язкові реквізити розрахункового документа.
Враховуючи вищезазначене, товарний чек для визначення його як розрахункового документа згідно із Законом про РРО має відповідати вимогам п. 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 р. № 614, у частині зазначення в такому чеку: назви та адреси господарської одиниці, податкового номера суб’єкта господарювання, загальної суми ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (для суб’єктів господарювання, зареєстрованих як платники ПДВ), кількості, вартості придбаних товарів, вартості одиниці виміру товарів, найменування товарів, загальної вартості придбаних товарів, дати (день, місяць, рік) проведення розрахункової операції, підпису особи, яка здійснює розрахунки. У разі відсутності цих реквізитів товарний чек може не вважатися розрахунковим документом.

Розрахунки за прийняту від населення вторинну сировину

**Чи мають право фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп при прийманні від населення вторинної сировини здійснювати розрахунки без застосування РРО? **
Згідно з вимогами ст. 10 Закону України від 06.07.95 р. № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — Закон про РРО) постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО) (далі — Перелік № 1336), зокрема, відповідно до п. 19 якого встановлено, що при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) РРО не застосовуються.
Отже, відповідно до Закону про РРО та Переліку № 1336 при прийманні від населення вторинної сировини (крім металобрухту) фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку другої і третьої груп мають право не застосовувати РРО.

Продаж залізничних квитків за допомогою Інтернету

Чи потрібно застосовувати РРО при продажу проїзних документів на залізничному транспорті з використанням мережі Інтернет?

Відповідно до Правил, затверджених наказом Мінтрансу України від 27.12.2006 р. № 1196, електронний проїзний (перевізний) документ — це електронний документ, сформований за допомогою програмно-апаратного комплексу з оформлення/повернення електронних проїзних (перевізних) документів для забезпечення пасажирських перевезень, який є підтвердженням договору на перевезення пасажира (багажу).
Проїзний документ із відкладеним друком — це замовлений документ, вартість якого сплачено через мережу Інтернет із наступним друкуванням проїзного документа на бланку встановленого зразка у квитковій касі за будь-який час до відправлення поїзда.
Продаж проїзних документів (у тому числі електронних) здійснюється квитковими касами, а також через електронні канали обслуговування. При оформленні електронного проїзного документа пасажир отримує посадочний документ, роздрукований на папері або збережений на електронному носії (мобільний телефон, компактний персональний комп’ютер тощо), що підтверджує факт сплати коштів пасажиром і надає право на проїзд без звернення до квиткової каси. Інформація про оформлені електронні проїзні документи (посадочні документи) вноситься до відповідної відомості. QR-код, розміщений на посадочному документі, зчитується провідником вагона за допомогою спеціального пристрою.
За зверненням пасажира залізниця забезпечує роздруківку електронного проїзного документа на паперовому носії (бланку). Роздруківка проїзних документів на бланках установленого зразка може здійснюватися також автоматами самообслуговування (кіосками).
Продаж проїзних документів здійснюється, як правило, квитковими касами залізниць, а також може здійснюватися з використанням стаціонарного та мобільного зв’язку, Інтернету, спеціалізованих автоматів самообслуговування тощо.
Таким чином, при здійсненні розрахунків за залізничні квитки безпосередньо у квитковій касі підприємство зобов’язане застосовувати РРО, а у разі здійснення розрахунків із використанням мережі Інтернет РРО не застосовується.

«Забули» про готівку на півмільйона гривень

Херсонський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовів двом суб’єктам господарювання щодо скасування рішень фіскального органу про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне оприбуткування готівки на загальну суму 527 тис. гривень.
Касири автозаправочних станцій здійснювали господарську діяльність з роздрібної реалізації пального з використанням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО). Однак, для однієї такої АЗС несвоєчасне обнулення касового апарату та, як наслідок, несвоєчасне оприбуткування готівки обійшлося в 377 тис.грн. штрафних санкцій.
Постанови Херсонського окружного адміністративного суду підтвердили доводи фіскалів області щодо правомірності прийнятих ними податкових рішень про порушення касової дисципліни в частині роздрукування Z-звітів наступною датою ніж дата надходження готівкових коштів до КОРО. Аналогічна позиція висвітлена у постановах Вищого адміністративного суду України.

Щодо контролю за готівковими розрахунками

До законодавства з питань застосування РРО в 2015 році внесено суттєві зміни.
Закон визначив, що РРО платниками єдиного податку ІІ та ІІІ груп (фізичні особи-підприємці) застосовується лише при перевищенні доходу в календарному році більше 1 млн. грн.
Такі зміни у законодавстві спрямовані на переорієнтацію розрахунків за товари/послуги із готівкової у безготівкову сферу. Так, частина обсягів продажів з використанням РРО у загальному обсязі споживчих витрат населення становить у 2013 році – 39 %, 2014 – 42 %, 2015 – 35 % та 2016 – 46 %. Тобто протягом трьох останніх років частка безготівкових операцій при проведені розрахунків через РРО зростає.
Крім того, система збору і збереження даних реєстраторів розрахункових операцій (СЗЗД РРО), запроваджена ДФС України, надала можливість державним органам без втручання в роботу платників податків здійснювати аналіз, як динаміки виторгів, так і кількісного та якісного складу товарів і послуг, що реалізуються.
Як наслідок використання СЗЗД РРО - фактичні перевірки проводяться лише за умови виявлення ризиків високого ступеню, в результаті чого значно зменшилась їх кількість та покращилась якість.
Про якісний відбір та аргументовані докази свідчить така статистика, за 7 місяців 2016 року скасовано:
- 6% рішень, або 4,4% сум, оскаржених у адміністративному порядку;
- 6,5% рішень, або всього 0,3% сум, оскаржених в судах.
Хоча і є позитивні зрушення в дисципліні проведення розрахунків, однак залишаються значні ризики в окремих сферах бізнесу.
В 2016 році було відібрано для контролю наступні сфери:
- рестораний бізнес;
- продаж паливно-мастильних матеріалів через АЗС;
- роздрібний продаж тютюнових виробів.
При проведенні аналізу діяльності суб’єктів господарювання зазначених сфер встановлено, що переважна більшість суб’єктів господарювання знаходяться у зоні ризику порушення вимог законодавства.
В ході проведення перевірок ризики підтвердились – у кожного із перевірених суб’єктів господарювання встановлені порушення.
За сім місяців 2016 року проведено 6712 фактичних перевірок зазначених сфер, або 5% від зареєстрованих, в тому числі:
- 1 846 фактичних перевірок закладів ресторанного бізнесу (6%);
- 415 фактичних перевірок АЗС (6%);
- 4 451 фактичну перевірку об’єктів продажу тютюнових виробів (5%).
Проведеними перевірками встановлено:
- у 50% від проведених перевірок, або у 3 345 випадках – неоприбуткування отриманих готівкових коштів, в тому числі: 1 094 випадки – ресторанне господарство, 296 – АЗС, 1 955 – продаж тютюнових виробів;
- у третині проведених перевірок (1 996 випадків) - продаж товарів, не облікованих у встановленому чинним законодавством порядку, в тому числі: 520 випадків – ресторанне господарство, 220 – АЗС, 1256 – продаж тютюнових виробів;
- у кожній шостій проведеній перевірці (1 496 випадків) – відсутність ліцензії на право здійснення роздрібного продажу алкогольних напоїв, в тому числі: 315 випадків – ресторанне господарство, 1181 – продаж тютюнових виробів;
- у кожній третій перевірці (2 487 випадків) – інші порушення (невідповідність суми коштів, зазначених у денному звіті, на місці проведення розрахунків, незабезпечення роздрукування фіскальних звітних чеків (Z-звітів)), в тому числі: 368 випадків – ресторанне господарство, 87 – АЗС, 2032 – продаж тютюнових виробів.
За результатами проведених фактичних перевірок до суб’єктів господарювання застосовано штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 65,8 млн. гривень.
Майже 24,5 млн. грн. вже сьогодні надійшли до бюджету.
Крім того, під час проведення фактичних перевірок встановлено факти неправомірного віднесення продажу паливно-мастильних матеріалів через АЗС до продажу для комерційного використання.
Такі факти дослідженні при проведені 43 планових і позапланових документальних перевірок, за результатами яких до бюджету донараховано близько 600,0 млн. грн. акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів.

Враховуючи вищенаведені факти проведення контролю за здійсненням розрахункових операцій залишається актуальним.

Яким чином СГ, який має відокремлені підрозділи (філії) може зареєструвати РРО?

Відповідно до п. 3 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 (далі – Порядок), реєстрація реєстратора розрахункових операцій (далі – РРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Суб’єкт господарювання, який є платником податку на прибуток, може реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів, які розташовані на території іншої, ніж такий суб’єкт, територіальної громади.
Національні оператори можуть реєструвати РРО за місцезнаходженням своїх відокремлених підрозділів або господарських одиниць, де будуть використовуватися РРО:
- Українське державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» - за місцезнаходженням відділень;
- Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» - за місцезнаходженням центрів та цехів телекомунікаційних послуг;
- Державне підприємство спеціального зв’язку - за місцезнаходженням вузлів та пунктів спеціального зв’язку;
- Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» - за місцезнаходженням станцій, підрозділів локомотивного, вагонного, колійного, вантажного, пасажирського та інших господарств, необхідних для забезпечення роботи залізничного транспорту.
РРО за місцезнаходженням відокремлених підрозділів та господарських одиниць юридичної особи реєструються за кодом ЄДРПОУ юридичної особи.